18-06-2026 23:27, 23:27
«Розстріляний з'їзд кобзарів» (який найчастіше датують груднем 1930 року, але в деяких джерелах називають 1934 або 1935 рік) — це масштабний історичний сюжет про масове знищення незрячих українських народних співаків радянською владою.
Серед професійних істориків досі триває дискусія про те, чи був це одноразовий спланований розстріл сотень сліпих музикантів в одному місці, чи це усталений історичний міф, за яким ховається реальна, але більш розтягнута в часі трагедія тотального знищення кобзарства сталінським режимом.
------------------------------
## ? Суть популярної версії (легенди)
Згідно з усною традицією, спогадами свідків та публікаціями кінця 1980-х років, трагедія розвивалася так:
* Привід: Радянська влада вирішила зібрати всіх мандрівних співаків (кобзарів, лірників та бандуристів) на Перший Всеукраїнський з'їзд у Харкові (тодішній столиці УСРР). Офіційною метою зазначалося їхнє «інтегрування в соціалістичне будівництво» та реєстрація.
* Місце збору: Будівля ХАТОБу (Харківського оперного театру).
* Кількість жертв: Залежно від джерел, називають цифри від 43 до 337 (іноді до 1200) незрячих делегатів разом із їхніми малолітніми поводирями.
* Фінал: Після з'їзду учасників під приводом поїздки до Москви завантажили в ешелони, вивезли за місто (часто називають район селища Козача Лопань на Харківщині) і всіх розстріляли в лісосмузі, а їхні інструменти спалили.
------------------------------
## ? Що говорять історичні факти та архіви?
Багато сучасних дослідників, включно з керівниками Харківського кобзарського цеху, роками вивчали відкриті архіви СБУ (колишнього НКВС/КДБ). Результати цих пошуків показують таку картину:
1. Відсутність прямих документів: В архівах не знайдено жодного прямого документального підтвердження (наказів, розстрільних списків, актів виконання вироку), яке б указувало на проведення одноразового «розстрільного з'їзду».
2. Плутанина в датах: Прихильники версії з'їзду називають різні роки — 1930, 1932, 1934 та 1935. Часто його пов'язують із Республіканською олімпіадою міста і села, яка проходила в Харкові у грудні 1934 року.
3. Реальний контекст репресій: Те, що документи про єдиний розстріл не знайдені, не скасовує факту жорстокого етноциду кобзарства. Більшовики нищили цю культуру систематично:
* Незрячих співаків масово заарештовували під час облав на ринках під приводом боротьби із «жебрацтвом» та «бродяжництвом».
* Кобзарські пісні та думи були оголошені «націоналістичним і релігійним пережитком».
* Видатні діячі кобзарського мистецтва (включно з відомим майстром Гнатом Хоткевичем) були розстріляні в індивідуальному порядку за сфабрикованими справами.
------------------------------
## ? Культурний слід
Ця трагедія стала важливою частиною української історичної пам'яті. У 1997 році в Харкові в саду Шевченка відкрили Пам'ятний знак репресованим кобзарям. За мотивами цих трагічних подій український режисер Олесь Санін зняв відомий художній фільм «Поводир» (2014).
Якщо ви хочете, я можу детальніше розповісти про долю конкретних бандуристів тієї епохи або надати інформацію про радянські постанови, які забороняли кобзарство. Що саме вас цікавить?
Серед професійних істориків досі триває дискусія про те, чи був це одноразовий спланований розстріл сотень сліпих музикантів в одному місці, чи це усталений історичний міф, за яким ховається реальна, але більш розтягнута в часі трагедія тотального знищення кобзарства сталінським режимом.
------------------------------
## ? Суть популярної версії (легенди)
Згідно з усною традицією, спогадами свідків та публікаціями кінця 1980-х років, трагедія розвивалася так:
* Привід: Радянська влада вирішила зібрати всіх мандрівних співаків (кобзарів, лірників та бандуристів) на Перший Всеукраїнський з'їзд у Харкові (тодішній столиці УСРР). Офіційною метою зазначалося їхнє «інтегрування в соціалістичне будівництво» та реєстрація.
* Місце збору: Будівля ХАТОБу (Харківського оперного театру).
* Кількість жертв: Залежно від джерел, називають цифри від 43 до 337 (іноді до 1200) незрячих делегатів разом із їхніми малолітніми поводирями.
* Фінал: Після з'їзду учасників під приводом поїздки до Москви завантажили в ешелони, вивезли за місто (часто називають район селища Козача Лопань на Харківщині) і всіх розстріляли в лісосмузі, а їхні інструменти спалили.
------------------------------
## ? Що говорять історичні факти та архіви?
Багато сучасних дослідників, включно з керівниками Харківського кобзарського цеху, роками вивчали відкриті архіви СБУ (колишнього НКВС/КДБ). Результати цих пошуків показують таку картину:
1. Відсутність прямих документів: В архівах не знайдено жодного прямого документального підтвердження (наказів, розстрільних списків, актів виконання вироку), яке б указувало на проведення одноразового «розстрільного з'їзду».
2. Плутанина в датах: Прихильники версії з'їзду називають різні роки — 1930, 1932, 1934 та 1935. Часто його пов'язують із Республіканською олімпіадою міста і села, яка проходила в Харкові у грудні 1934 року.
3. Реальний контекст репресій: Те, що документи про єдиний розстріл не знайдені, не скасовує факту жорстокого етноциду кобзарства. Більшовики нищили цю культуру систематично:
* Незрячих співаків масово заарештовували під час облав на ринках під приводом боротьби із «жебрацтвом» та «бродяжництвом».
* Кобзарські пісні та думи були оголошені «націоналістичним і релігійним пережитком».
* Видатні діячі кобзарського мистецтва (включно з відомим майстром Гнатом Хоткевичем) були розстріляні в індивідуальному порядку за сфабрикованими справами.
------------------------------
## ? Культурний слід
Ця трагедія стала важливою частиною української історичної пам'яті. У 1997 році в Харкові в саду Шевченка відкрили Пам'ятний знак репресованим кобзарям. За мотивами цих трагічних подій український режисер Олесь Санін зняв відомий художній фільм «Поводир» (2014).
Якщо ви хочете, я можу детальніше розповісти про долю конкретних бандуристів тієї епохи або надати інформацію про радянські постанови, які забороняли кобзарство. Що саме вас цікавить?
