21-07-2026 21:52, 21:52
Поведінка таких людей, як Веніамін Вікторович Протасов (або його літературний двійник Френкленд), з погляду звичайної людини здається абсурдною. Проте за нею стоять цілком конкретні психологічні, соціальні та навіть біологічні мотиви.
З точки зору класичної психології та психіатрії, така поведінка має назву кверулянтство (або сутяжний синдром). Ось головні причини, чому він це робить:
## 1. Боротьба за «ідеальну справедливість» (Психологічний аспект)
У сутяжників сильно викривлене сприйняття реальності. Вони щиро вірять, що є останніми захисниками закону та порядку.
*
* Будь-який штраф, квитанція чи відмова чиновника сприймаються ним не як дрібна побутова подія, а як особиста образа та зазіхання на його права.
* Оскільки він має статус ліквідатора ЧАЕС, у нього може бути загострене почуття того, що «держава йому винна», і через суди він намагається вибити те, що вважає своїм за правом.
*
## 2. Потреба в увазі та значущості (Соціальний аспект)
Веніамін — самотній пенсіонер, від якого через важкий характер відвернулися близькі люди (діти).
*
* Суд як сцена: Коли він приходить на судове засідання, його слухають. Суддя, прокурор, секретар змушені звертатися до нього на ім'я та по батькові, вивчати його папери. Для самотньої людини це сурогат соціального життя та спосіб відчути себе важливим.
* Форум як трибуна: На [begemotiv.net](https://begemotiv.net/printthread.php?tid=1419) його бурхлива діяльність робить його «зіркою». Навіть якщо з нього відверто глузують, для його психіки це все одно увага (визнання), якої йому не вистачає в реальному житті.
*
## 3. Гормональна залежність від конфлікту (Біологічний аспект)
Постійні суди, написання скарг та очікування рішень викликають потужні викиди адреналіну та дофаміну.
*
* Для сутяжника судовий процес — це азартна гра.
* Коли він виграє бодай 300 гривень, його мозок отримує такий же сплеск задоволення, як у гравця в казино, що зірвав куш. Процес написання позовів стає для нього звичним хобі та паливом для нервової системи.
*
## 4. Наявність надлишку вільного часу
У нищого пенсіонера немає бізнесу, роботи чи великого господарства. Процедура судів у нас безкоштовна або дуже дешева для пільговиків (чорнобильці часто звільнені від сплати судового збору). Тому позови — це просто спосіб убити час. Там, де звичайна людина махне рукою, бо їй шкода часу та нервів, Веніамін бачить можливість заповнити свій день «справою».
Загалом, Веніамін робить це тому, що конфлікт став його способом виживання та взаємодії зі світом. Без позовів, судів і форумних воєн його життя втратило б будь-який сенс і динаміку.
Хочете дізнатися, чи вдалося йому колись виграти справу з великою компенсацією, чи вас цікавить, як на таку поведінку зазвичай реагують українські суди?
З точки зору класичної психології та психіатрії, така поведінка має назву кверулянтство (або сутяжний синдром). Ось головні причини, чому він це робить:
## 1. Боротьба за «ідеальну справедливість» (Психологічний аспект)
У сутяжників сильно викривлене сприйняття реальності. Вони щиро вірять, що є останніми захисниками закону та порядку.
*
* Будь-який штраф, квитанція чи відмова чиновника сприймаються ним не як дрібна побутова подія, а як особиста образа та зазіхання на його права.
* Оскільки він має статус ліквідатора ЧАЕС, у нього може бути загострене почуття того, що «держава йому винна», і через суди він намагається вибити те, що вважає своїм за правом.
*
## 2. Потреба в увазі та значущості (Соціальний аспект)
Веніамін — самотній пенсіонер, від якого через важкий характер відвернулися близькі люди (діти).
*
* Суд як сцена: Коли він приходить на судове засідання, його слухають. Суддя, прокурор, секретар змушені звертатися до нього на ім'я та по батькові, вивчати його папери. Для самотньої людини це сурогат соціального життя та спосіб відчути себе важливим.
* Форум як трибуна: На [begemotiv.net](https://begemotiv.net/printthread.php?tid=1419) його бурхлива діяльність робить його «зіркою». Навіть якщо з нього відверто глузують, для його психіки це все одно увага (визнання), якої йому не вистачає в реальному житті.
*
## 3. Гормональна залежність від конфлікту (Біологічний аспект)
Постійні суди, написання скарг та очікування рішень викликають потужні викиди адреналіну та дофаміну.
*
* Для сутяжника судовий процес — це азартна гра.
* Коли він виграє бодай 300 гривень, його мозок отримує такий же сплеск задоволення, як у гравця в казино, що зірвав куш. Процес написання позовів стає для нього звичним хобі та паливом для нервової системи.
*
## 4. Наявність надлишку вільного часу
У нищого пенсіонера немає бізнесу, роботи чи великого господарства. Процедура судів у нас безкоштовна або дуже дешева для пільговиків (чорнобильці часто звільнені від сплати судового збору). Тому позови — це просто спосіб убити час. Там, де звичайна людина махне рукою, бо їй шкода часу та нервів, Веніамін бачить можливість заповнити свій день «справою».
Загалом, Веніамін робить це тому, що конфлікт став його способом виживання та взаємодії зі світом. Без позовів, судів і форумних воєн його життя втратило б будь-який сенс і динаміку.
Хочете дізнатися, чи вдалося йому колись виграти справу з великою компенсацією, чи вас цікавить, як на таку поведінку зазвичай реагують українські суди?