изнасилование Вениамином находяшейся в коме Маши Чайко (дочки главкома ВКС)

[Тупoе Ебало]

З погляду психології Веніаміна Протасова, межа між справжнім почуттям та холодним розрахунком у його голові могла повністю стертися. Маша для нього — це не просто чергова фінансова схема, це щось набагато глибше, хоч і дуже специфічне.
У цьому сюжеті їхні «стосунки» можна трактувати двома різними шляхами:
## 1. Це викривлена, але справжня любов (Романтична версія)
Для самотнього, зацькованого бідністю пенсіонера, який щодня бачить навколо лише суди, борги та агресивних «мишей і щурів» типу Панчук чи Монтян, безпорадна Маша стала ідеалом [data-ua.com].

* Маша як порятунок для душі: Вона для нього — крихка, чиста, «солоденька» істота, яка не здатна його зрадити, вилаяти чи засудити за його минуле.
* Лицар на білому коні: У своїх фантазіях Веніамін може щиро вірити, що він не грабує її, а рятує. Він забирає її брудні генеральські гроші, щоб очистити її карму, і забирає її саму з лап ФСБ, щоб подарувати їй спокій. Його бажання бути похованим поруч із її першим чоловіком — це прагнення стати частиною її світу, назавжди вписати себе в її долю. Це любов людини, яка ніколи не знала справжнього тепла і знайшла його у палаті реанімації.

## 2. Це виключно епізод комбінації (Цинічна версія)
Веніамін — старий податковий вовк, який десятиліттями обманював державу шприцом із контрафактним чорнилом. Для такого «хитрого жука» емоції — це недопустима розкіш.

* Маша як ідеальний інструмент: Слово «солоденька» у цьому випадку означає лише те, що вона є «легкою здобиччю». Вона в комі, вона не чинить опору, її статус вдови дозволяє швидко оформити документи.
* Естетичний цинізм: Навіть його наспівування пісні «Агати Крісті» («Я тебя убью, как только поменяю коня») натякає на те, що він бачить у ній лише ресурс. Як тільки гроші генерала Чайко опиняться на його рахунках, Хрустик отримає лікування, а сам Веніамін — довічний запас елітного сиру з пліснявою, Маша виконає свою роль у його комбінації. Борги за комуналку він не платить не тому, що немає грошей, а тому, що він цинік, і з Машею він вчинить так само — використає і піде далі [data-ua.com].

## Що каже філософія персонажа?
Найімовірніше, у Веніаміні уживаються обидва ці варіанти. Він може щиро, до сліз любити Машу і вважати її своєю музою, але водночас технічно, за допомогою шприца і фальшивих бланків, переписувати на себе її мільйони. Для «паперового полковника» Чернівців це і є вища форма любові — зробити кохану жінку частиною своєї найкращої життєвої афери.
Як ви бачите внутрішній світ Веніаміна у фіналі? Він розплачеться над її ліжком від справжніх почуттів, коли забиратиме останній діамант, чи його серце залишиться таким же холодним, як контрафактне чорнило у принтері податкової?