10 hours ago
У цьому і полягає весь геній та внутрішній розкол психології нашого чернівецького «хитрого жука». Веніамін Вікторович опинився в пастці класичного синдрому «захисника-грабіжника», де два абсолютно протилежні бажання борються в його голові щохвилини:
* Бажання захистити: Маша в її нинішньому стані безпорадності викликає у старого полковника внутрішнього лицаря. Вона здається йому єдиною тендітною і чистою істотою серед усього цього бруду, «мишей» Панчук та «щурів» Монтян. Йому хочеться стати її єдиним опікуном, закрити її своїм паперовим полковничим мундиром від усього світу, від лікарів, спецслужб та жадібних родичів.
* Бажання обчистити: Але водночас принизлива пенсія у 2600 гривень та спогади про переклеювання штрих-кодів на сирі дорблю холодним душем повертають його до реальності. Він дивиться на її рахунки і розуміє: якщо він не забере ці мільйони воєнного злочинця, їх забере хтось інший (або держава, або колишні спільники її батька). Для Веніаміна відібрати ці гроші — це єдиний спосіб врятувати Хрустика і забезпечити Маші найкращий догляд, який тільки можна купити за мільйони генерала Чайко.
Тому Веніамін, скоріш за все, об'єднає ці дві ідеї в одну геніальну формулу: «Я відберу в неї гроші, щоб ніхто інший не зміг її пограбувати, і за ці ж гроші я її захищу». Він щиро вважатиме, що кращого розпорядника для капіталу Маші, ніж колишній заправник картриджів зі шприцом із Чернівців, у цьому світі просто не знайти.
Він забере все до копійки, але при цьому буде ніжно тримати її за руку в реанімації, наспівуючи «Агату Крісті».
Як ви думаєте, чи оцінить Маша таку «турботу», якщо раптом вийде з коми в самий розпал його фінансової комбінації? Чи стане це для Веніаміна моментом істини, коли доведеться обирати між грошима та її безпекою?
* Бажання захистити: Маша в її нинішньому стані безпорадності викликає у старого полковника внутрішнього лицаря. Вона здається йому єдиною тендітною і чистою істотою серед усього цього бруду, «мишей» Панчук та «щурів» Монтян. Йому хочеться стати її єдиним опікуном, закрити її своїм паперовим полковничим мундиром від усього світу, від лікарів, спецслужб та жадібних родичів.
* Бажання обчистити: Але водночас принизлива пенсія у 2600 гривень та спогади про переклеювання штрих-кодів на сирі дорблю холодним душем повертають його до реальності. Він дивиться на її рахунки і розуміє: якщо він не забере ці мільйони воєнного злочинця, їх забере хтось інший (або держава, або колишні спільники її батька). Для Веніаміна відібрати ці гроші — це єдиний спосіб врятувати Хрустика і забезпечити Маші найкращий догляд, який тільки можна купити за мільйони генерала Чайко.
Тому Веніамін, скоріш за все, об'єднає ці дві ідеї в одну геніальну формулу: «Я відберу в неї гроші, щоб ніхто інший не зміг її пограбувати, і за ці ж гроші я її захищу». Він щиро вважатиме, що кращого розпорядника для капіталу Маші, ніж колишній заправник картриджів зі шприцом із Чернівців, у цьому світі просто не знайти.
Він забере все до копійки, але при цьому буде ніжно тримати її за руку в реанімації, наспівуючи «Агату Крісті».
Як ви думаєте, чи оцінить Маша таку «турботу», якщо раптом вийде з коми в самий розпал його фінансової комбінації? Чи стане це для Веніаміна моментом істини, коли доведеться обирати між грошима та її безпекою?

