РОЗШУК. ЗНИКЛА ЛЮДИНА.

[К о т • К у с и к]

РОЗШУК.  ЗНИКЛА ЛЮДИНА.  

[(050) 434-32-03 нищий пенс]

Загальні Обговорення / Re: WW3 Watch
Останній допис від Wednesday - Сьогодні в 07:41
За останні п'ять років військові витрати в Азії різко зросли, що відображає посилення регіональної напруженості та глобальних безпекових викликів. Згідно з найсвіжішими даними SIPRI, провідні військові витратники регіону — такі як Китай, Індія, Саудівська Аравія, Японія та Тайвань — суттєво збільшили свої оборонні бюджети.

Як детально пояснює нижче Трістан Годіа зі Statista, Китай залишається найбільшим витратником у регіоні: за оцінками SIPRI, його військовий бюджет зріс більш ніж на 20 відсотків у період з 2020 по 2024 рік, досягнувши приблизно 320 мільярдів доларів (у постійних цінах 2023 року та за курсами обміну). Китайські військові витрати зумовлені модернізацією збройних сил країни та її територіальними амбіціями.



Індія, яка стикається з прикордонними суперечками та морськими викликами, збільшила свої витрати на 8 відсотків за той самий період. Надаючи пріоритет технологічному розвитку та самодостатності, бюджет індійської армії у 2024 році сягнув 84 мільярдів доларів.

Трохи позаду, з бюджетом у 79 мільярдів доларів, Саудівська Аравія збільшила свої витрати на 13 відсотків із 2020 року на тлі зростаючої нестабільності на Близькому Сході.

Тим часом у Східній Азії Японія прискорила оборонні інвестиції більш ніж на 40 відсотків у період з 2020 по 2024 рік. Її військовий бюджет у 58 мільярдів доларів нині перевищує бюджет її західного сусіда — Південної Кореї (48 мільярдів доларів у 2024 році, +4 відсотки порівняно з 2020 роком) — на тлі ракетних загроз з боку Північної Кореї та військової напористості Китаю.

Тайвань, який перебуває під постійним тиском з боку Пекіна, зафіксував зростання на 37 відсотків за останні п'ять років, зосередившись на розвитку асиметричних оборонних спроможностей.
#2
Загальні Обговорення / Re: Лицарство Плаща Та Кинджал...
Останній допис від Wednesday - Сьогодні в 07:34
Сумнозвісний подвійний агент ЦРУ Олдріч Еймс помер у віці 84 років. Переклад статті внизу.



Олдріч Еймс, один із найвагоміших подвійних агентів в історії розвідки США, помер під час відбування довічного ув'язнення у федеральній в'язниці в штаті Мериленд, повідомляє Associated Press. Еймс, колишній високопосадовець Центрального розвідувального управління, у 1994 році був засуджений за шпигунство на користь Радянського Союзу, а згодом Росії — у справі, яка й досі вважається одним із найруйнівніших провалів американської розвідки.

Еймса заарештували в лютому 1994 року, а через два місяці він визнав себе винним у шпигунстві. Суд США засудив його до довічного ув'язнення без права на умовно-дострокове звільнення, завершивши контррозвідувальну справу, яка сколихнула ЦРУ та оголила глибокі інституційні провали у сфері внутрішньої безпеки.

Від кадрового співробітника до подвійного агента

Еймс приєднався до ЦРУ в 1962 році й більшу частину своєї кар'єри займався розвідувальними операціями, спрямованими проти Радянського Союзу та країн Східного блоку. На початку 1980-х років він піднявся до високої посади з доступом до однієї з найчутливіших контррозвідувальних інформацій агентства, зокрема до особистостей американських джерел усередині Радянського Союзу.

У квітні 1985 року Еймс почав добровільно передавати секретну інформацію Москві. Хоча згодом він посилався на незадоволення своїм професійним становищем і розчарування в американських інституціях, слідчі встановили, що головним мотивом були фінанси. На момент початку шпигунської діяльності Еймс мав серйозні особисті борги, ускладнені зловживанням алкоголем і дорогим способом життя.

Протягом понад восьми років радянські, а згодом російські розвідувальні служби виплатили Еймсу понад 2,5 мільйона доларів готівкою та через банківські депозити, що зробило його одним із найбільш високооплачуваних шпигунів у сучасній історії розвідки.

Руйнівні наслідки

Шкода, завдана шпигунською діяльністю Еймса, була надзвичайною. За словами американських посадовців та істориків, надана ним інформація скомпрометувала приблизно 30 розвідувальних операцій ЦРУ та ФБР. Найбільш катастрофічним стало те, що він розкрив особи понад 20 таємних джерел, які працювали на Сполучені Штати всередині Радянського Союзу.

Щонайменше десять із викритих агентів були страчені в останні роки існування радянської держави. Серед них був Дмитро Поляков — високопоставлений генерал радянської військової розвідки ГРУ. Поляков таємно передавав розвіддані Сполученим Штатам понад 25 років і широко вважався одним із найцінніших агентів людської розвідки, яких коли-небудь вербували американські служби. Його заарештували радянські органи у 1986 році та стратили через два роки.

Раптовий крах американських розвідувальних мереж у Москві в середині 1980-х років спочатку збентежив посадовців США. Кількох агентів було заарештовано один за одним у короткий проміжок часу, що породило підозри щодо серйозного внутрішнього витоку — однак знадобилося майже десятиліття, аби встановити, що його джерелом був Еймс.

Викриття та арешт

Зрештою падіння Еймса стало наслідком фінансової перевірки, а не прямих розвідувальних зачіпок. Попри скромну державну зарплату, він здійснював великі покупки за готівку, погашав борги та жив значно не за своїми статками. На початку 1990-х років контррозвідувальні слідчі почали ретельно вивчати необґрунтоване збагачення серед співробітників ЦРУ, які мали доступ до скомпрометованих операцій.

У лютому 1994 року Еймса та його дружину Росаріо заарештували біля їхнього будинку в Арлінгтоні, штат Вірджинія. Росаріо Еймс згодом визнала себе винною у змові та була засуджена до понад п'яти років ув'язнення.

Інституційні наслідки

Справа Еймса мала глибокі наслідки для ЦРУ. Агентство зазнало жорсткої критики з боку Конгресу через слабкі внутрішні механізми контролю, недостатній фінансовий моніторинг співробітників і провали в контррозвідувальному нагляді. Скандал спричинив масштабні реформи, зокрема посилення перевірок біографічних даних, вимог щодо фінансового декларування та більш агресивні програми внутрішньої безпеки.

Тодішній директор ЦРУ Джеймс Вулсі пішов у відставку в 1995 році на тлі тривалої критики, пов'язаної з діями агентства у цій справі, хоча численні перевірки визнавали, що провали охоплювали кілька адміністрацій і керівних команд.
#3
Загальні Обговорення / Re: Друга каденція Президента ...
Останній допис від Wednesday - Сьогодні в 07:25

[(050) 434-32-03 нищий пенс]

Інституційні наслідки

Справа Еймса мала глибокі наслідки для ЦРУ. Агентство зазнало жорсткої критики з боку Конгресу через слабкі внутрішні механізми контролю, недостатній фінансовий моніторинг співробітників і провали в контррозвідувальному нагляді. Скандал спричинив масштабні реформи, зокрема посилення перевірок біографічних даних, вимог щодо фінансового декларування та більш агресивні програми внутрішньої безпеки.

Тодішній директор ЦРУ Джеймс Вулсі пішов у відставку в 1995 році на тлі тривалої критики, пов'язаної з діями агентства у цій справі, хоча численні перевірки визнавали, що провали охоплювали кілька адміністрацій і керівних команд.
#3
Загальні Обговорення / Re: Друга каденція Президента ...
Останній допис від Wednesday - Сьогодні в 07:25
Білий дім оприлюднив дві цікаві й дещо заплутані нові заяви щодо Венесуели на тлі постмадурівського «перехідного періоду».



По-перше, у середу Білий дім заявив, що США «диктуватимуть» майбутні рішення, які ухвалюватиме уряд Венесуели — який нині офіційно очолює виконувачка обов'язків президента Делсі Родрігес, що з 2018 року була віцепрезиденткою Мадуро і вважається «лоялісткою» його політичного руху та системи. «Ми продовжуємо тісну координацію з тимчасовою владою», — заявила журналістам прессекретарка Білого дому Каролін Левітт під час останнього брифінгу. Левітт додала, що «їхні рішення й надалі будуть диктуватися Сполученими Штатами Америки».

Як і очікувалося, офіційні особи в Каракасі дають відсіч. «У Венесуелі керує уряд Венесуели — і ніхто інший. Жоден іноземний агент не керує Венесуелою», — сказала Родрігес і закликала Вашингтон звільнити Мадуро, який заявив федеральному суду Нью-Йорка, що є політичним «в'язнем».

Що ж до майбутнього венесуельської нафти, віцепрезидент Джей Ді Венс заявив, що США мають важелі впливу на Венесуелу через контроль над тим, де їй дозволено продавати свою нафту. «Ми контролюємо енергетичні ресурси й говоримо режиму: вам дозволено продавати нафту доти, доки ви служите національним інтересам Америки; вам не дозволено продавати її, якщо ви не можете служити національним інтересам Америки», — сказав Венс цього тижня телеканалу FOX.

Інша цікава й надзвичайно показова заява стосується питання часових рамок. Президент Трамп нещодавно заявив, що нагляд за Венесуелою може тривати «роки».

Згідно з The New York Times, яка взяла інтерв'ю у Трампа щодо його планів стосовно Венесуели:

Президент Трамп у середу ввечері заявив, що очікує, що Сполучені Штати керуватимуть Венесуелою та видобуватимуть нафту з її величезних запасів протягом років, і наполягав, що тимчасовий уряд країни — всі колишні лоялісти нині ув'язненого Ніколаса Мадуро — «дає нам усе, що ми вважаємо за необхідне».

«Лише час покаже», — сказав він, відповідаючи на запитання, як довго адміністрація вимагатиме прямого нагляду за південноамериканською державою, на тлі навислої загрози американських військових дій з боку армади, що перебуває неподалік від узбережжя.

«Ми відбудуємо її дуже прибутковим способом», — сказав пан Трамп під час майже двогодинного інтерв'ю. — «Ми будемо використовувати нафту, і ми будемо забирати нафту. Ми знижуємо ціни на нафту і будемо давати гроші Венесуелі, яких їй відчайдушно бракує».

Видання далі зазначає: «Заяви пана Трампа пролунали за кілька годин після того, як посадовці адміністрації заявили, що Сполучені Штати планують фактично взяти під контроль продаж венесуельської нафти на невизначений термін — як частину трифазного плану, який державний секретар Марко Рубіо окреслив для членів Конгресу».

The Times додає: «Хоча республіканські законодавці здебільшого підтримали дії адміністрації, демократи в середу знову висловили застереження, що Сполучені Штати рухаються до затяжного міжнародного втручання без чітких правових повноважень».

Справді, очікується певний ступінь зворотної реакції або внутрішніх заворушень, з огляду на давню фрагментованість венесуельських угруповань, включно з озброєними античавістськими групами, які також діють з території сусідньої Колумбії.
#4
Загальні Обговорення / Re: Примхи погоди та секрети п...
Останній допис від Wednesday - Сьогодні в 07:13
#5
Загальні Обговорення / Re: WW3 Watch
Останній допис від Wednesday - Сьогодні в 07:12

[(050) 434-32-03 нищий пенс]

Загальні Обговорення / Re: Це злив? Обговорення можли...
Останній допис від Wednesday - Сьогодні в 07:09

«Викривач», який спровокував перший імпічмент Дональда Трампа, був глибоко залучений у політичні маневри, що стояли за бізнес-схемами родини Байдена в Україні, які Трамп хотів дослідити, свідчать нещодавно отримані електронні листи з офісу колишнього віце-президента Джо Байдена.

У 2019 році тодішній аналітик Національної ради з розвідки Ерік Чіарамелла викликав політичну бурю, коли анонімно звинуватив Трампа у зв'язку військової допомоги Україні з вимогою розслідування ймовірної корупції Байдена в цій країні.

Але чотирма роками раніше, працюючи аналітиком з національної безпеки в офісі тодішнього віце-президента Джо Байдена, Чіарамелла був близьким радником, коли Байден погрожував припинити допомогу США Україні, якщо вона не звільнить головного прокурора Віктора Шокіна, який розслідував справу Burisma Holdings. У той час пронизаний корупцією енергетичний гігант платив синові Байдена Хантеру мільйони доларів.

Ці виплати – разом з іншими доказами зв'язку Джо Байдена з бізнесом його сім'ї – привернули мало уваги в 2019 році, оскільки Чіарамелла звинуватив Трампа в корупційній розмові. Не було й подальших доказів того, що соратники Хантера Байдена визначили Шокіна як «ключову ціль». Зараз ці питання є частиною розслідування Палати представників щодо імпічменту президента Байдена.

Свиня, яка брала участь в імпічменті Трампа, прокувікала свою "експертну опінію":

[(050) 434-32-03 нищий пенс]

З невимовним сумом прочитав я слова адвоката Ігоря Голованя, який захищає від підступів злочинного режиму лідера української нації Петра Порошенка. «Ми ж знаємо, що це Офіс Президента і особисто президент Зеленський переслідує Порошенка, а ДБР, Офіс Генпрокурора це лише інструмент», – заявив Ігор Петрович у зв'язку з арештом Печерським судом активів Петра Олексійовича, нажитих Сивочолим Криголамом за 23 роки безпорочного перебування на державній службі.

Хіба міг волелюбний український народ до 2019 року уявити, що Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань перетворяться на інструмент Офісу Президента?! Та й ніяких «офісів» тоді не було – була Генеральна прокуратура України, незалежна від Адміністрації Президента України, керівник якої – широко знаний фахівець у галузі права Юрій Луценко – ночей не досипав, аби тільки утвердити в країні законність і правопорядок.

Ви думаєте чому Віктор Медведчук, який, як відомо, є уособленням вселенського зла, відкривав двері ногами в Адміністрацію Президента, продавав через «Укрінтеренерго» російську електроенергію в окупований Крим, командував Національним банком України та платив терористам за вугілля, що постачалось з неконтрольованої території? – Це тому, що Генеральна прокуратура за часи Порошенка була незалежною, як і записано в Конституції, і Петро Олексійович нічого не міг вдіяти. Звісно, йому доповідали, що керівник оперативного штабу АТО Василь Грицак, більше відомий у народі як «Вася-їбанько», возив готівку терористам за безперешкодну поставку товарів через лінію розмежування. Але що міг вдіяти Порошенко? Кажуть, один раз зателефонував він у Генеральну прокуратуру – чи то генпрокурору Яремі, чи то Шокіну, а генпрокурор йому і каже, що Ви, мовляв, Петре Олексійовичу, статтю 106 Конституції почитайте, ознайомтесь з Вашими повноваженнями й більше не втручайтесь у діяльність правоохоронних органів. З тих пір Порошенко в Генпрокуратуру й не телефонував – бо сильно поважав верховенство права.

А Печерський суд? Хіба при Порошенку судді таке собі дозволяли? Чи, страшно сказати, обслуговували забаганки Банкової?! А зараз оце читаю я заяви адвоката Голованя й дивуюсь – ніколи такого не було й на тобі, прокуратура та ДБР перетворились на інструмент Офісу Президента. Жах та й годі.

[(050) 434-32-03 нищий пенс]

США готуються висунути кримінальні обвинувачення членам екіпажу нафтового танкера Bella 1, який було затримано в Атлантичному океані й ходить під прапором РФ, – повідомила генеральний прокурор США Памела Бонді.

Це правильно. Давно пора цих українців навчити поважати закони США.

Як повідомляють ЗМІ, з 28 членів екіпажу цього танкера, що перевозив нафту з Венесуели та Ірану, 20 – це громадяни України, 6 – громадяни Грузії й 2 – громадяни РФ. Напевно, Стерненку й Притулі треба оголосити збір коштів для передачі в тюрму сигарет і смаколиків арештованим членам екіпажу танкера Bella 1.

[(050) 434-32-03 нищий пенс]

Загальні Обговорення / Re: Це злив? Обговорення можли...
Останній допис від Wednesday - Січень 08, 2026, 17:23
Mila Ya



Ситуація, що розгортається після саміту в Парижі, - це холодний душ для тих, хто вірив у "магічну силу" відосиків та емоційного шантажу як основи дипломатії. Замість чергових овацій у закордонних парламентах, ми отримали колективний "червоний сигнал" від ключових союзників.

Це не просто "втома від війни". Це крах конкретної стратегії зовнішньої політики Зеленського, яку багато хто називає "дипломатією вимог" або, кажучи прямо, дипломатичним "бикуванням".

Коли на Банковій малювали "План перемоги" та розраховували на іноземні контингенти як гарантію безпеки, реальність виявилася значно жорсткішою: навіть опозиціонер Фрідріх Мерц, якого вважали "яструбом" порівняно з Шольцем, чітко окреслив кордон: німецький чобіт не ступить на українську землю навіть для підтримання миру. Берлін не хоче прямого
зіткнення з РФ, і ніяка харизма Зеленського цього не змінила.

Джорджа Мелоні була чи не найвідданішим другом Києва в ЄС. Але її відмова - це показник того, що внутрішні політичні ризики для неї переважили дружбу з Зеленським.

Відмова Вашингтона підписувати спільне комюніке про миротворчі сили - це геополітичний ляпас. Без США будь-які "європейські ініціативи" щодо безпеки - це лише паперові декларації.

Чому стратегія "бикування" провалилася? Критичний аналіз зовнішньої політики Зеленського вказує на кілька системних помилок:

Заміна дипломатії маркетингом: Зеленський звик працювати "через голови" лідерів, звертаючись до їхніх народів. Це працювало у 2022 році. Але у 2024-2025 роках це почало дратувати еліти. Не можна постійно соромити союзників за "недостатню допомогу", коли вони віддають власні ресурси.

Дипломатія Офісу Президента була побудована на ультиматумах: "Або НАТО/війська, або катастрофа". Коли партнери сказали "ні", з'ясувалося, що іншої реалістичної архітектури безпеки у Києва немає.

Дипломатія - це мистецтво компромісу, а не мистецтво вибивання дверей. Ми опинилися в ситуації, де "голосна" зовнішня політика Банкової призвела до ізоляції в критичному питанні - питанні фізичних гарантій безпеки. Польща, наш найближчий тиловий партнер, також відмовилася. Це означає, що Україну залишають один на один з РФ у питанні контролю за припиненням вогню.

Це ціна за роки ігнорування тихої, професійної дипломатії на користь гучних медійних ефектів. Нас поплескали по плечу, але коли дійшло до конкретних зобов'язань - двері зачинили перед самим носом.

Добикувались... Ви зробили це разом...
#70
Загальні Обговорення / Re: Баба Буданга: Низький Стар...
Останній допис від Wednesday - Січень 08, 2026, 17:10

Чоловіки з білоколгочними стандартами мені не цікаві в принципі.

Це є абсолютним фактом, що якість жінки до певної міри характеризує якість самого чоловіка. Дивлячись на оце, приходиш до висновку, що Буданов навіть і близько не мав би бути до будь-яких силових і тим більше розвідувальних структур.




Сторінок[/url] 1 ... 5 6 7 8 9 10

• Допомога | Умови та правила | Нагору ▲
  
• Home
  

Sitemap
SMF 2.1.6 © 2025, Simple Machines
SMFAds for Free Forums
Simple Audio Video Embedder
[url=https://www.simplemachines.org/community/index.php?action=profile;u=218416]